Широкого резонансу набула Міжнародна наукова конференція «Міжрелігійний діалог та його вплив на суспільство, політику, бізнес, культуру», організована соціально-гуманітарним факультетом Західноукраїнського національного університету. Цьому сприяли широке представництво організаторів і учасників наукового форуму із потужних освітніх закладів України (класичні університети Києва, Донецька, Полтави, Чернівців, Прикарпаття, Волині, Львова, Кременця, Тернопілля, вищі духовні семінарії, університети культури і мистецтв, телекомунікацій, академії друкарства) та зарубіжжя (Католицького університету в Ружомберку (Словаччина), Вищої школи управління й адміністрування (Польща), Університету Сласкі в Катовіце (Польща), Університету Пряшів (Словаччина), Вищої школи управління в Хелмі, Університету Святої Елізабети (Словаччина), Грузинського технічного університету), Міжнародних культурно-освітніх асоціації (м. Чикаго, США) та Центрів міжрелігійного та міжконфесійного діалогу («Лібертас»), представників духовенства, релігійних організацій, державних органів влади.
Співорганізаторами конференції були Центр міжрелігійного та міжконфесійного діалогу «Лібертас»,Донецький національний університет імені Василя Стуса, Національний університет «Полтавська Політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Католицький університет в Ружомберку (Словаччина), Вища школа управління й адміністрування (Польща).
Відкрив конференцію ректор Західноукраїнського національного університету Андрій Крисоватий, котрий наголосив, що сучасний світ – це простір відкритого діалогу із представниками інших культур, традицій, релігій. Мета такої комунікації – побудувати мирне та цивілізоване суспільство, де ніхто не буде переживати страх втратити свою ідентичність, але водночас не буде місця для дискримінації та образ. Комунікацію можна вважати головним принципом взаємодії людства, адже сучасне масовізоване інформаційне суспільство дедалі більше вимагає нових видів, способів та можливостей комунікації, а релігійна комунікація належить до базових, фундаментальних способів спілкування. Тому діалог, а особливо міжконфесійний та міжрелігійний є надважливим сьогодні. Релігія є тим феноменом, котрий зачіпає найсокровенніші «ділянки» людини, і саме через спілкування у духовно-релігійній площині ми можемо навчитися довіряти іншим, прощати та будувати відносини на сильних підвалинах. Потужним меседжем і настановою на роботу конференції стали сказані Андрієм Ігоровичем слова Святого Августина: «Бажаю, щоб у важливих речах була єдність, в сумнівах – свобода, але у всьому – любов».
Знаково, що активну участь в обговоренні нагальних проблем конференції прийняли представники духовенства основних релігійних течій України, демонструючи глибоку толерантність, виваженість, готовність до діалогу і співпраці.
У межах роботи Міжнародної конференції учасники говорили про міжрелігійний діалог у соціокультурному вимірі, проблеми релігійної ідентичності: витоки і сьогодення, внесок релігійних конфесій у збереження духовно-культурної спадщини, вплив міжрелігійного діалогу на вирішення воєнних конфліктів і суспільних проблем у ХХІ ст., релігійну етику та бізнес: реалії та перспективи, роль духовенства у міжрелігійному діалозі, участь політиків, бізнесменів, діячів науки та культури у міжрелігійному діалозі, міжконфесійні та міжцерковні відносини у контексті світового християнства, релігійну толерантність як імператив сучасності, соціальну складову діяльності релігійних організацій, паломницький туризм як тренд доби постмодернізму, міжрелігійний діалог чи діалог культур: погляд із ХХІ століття.
Підсумовуючи, декан соціально-гуманітарного факультету Оксана Гомотюк висловила сподівання, що всі напрацювання науковців стануть новим поштовхом для подальшої плідної й ефективної діяльності, а організована наукова конференція на соціально-гуманітарному факультеті Західноукраїнського університету за підтримки університетів-партнерів, є підтвердженням тісної міжнародної співпраці та відкриває нові можливості до укладання перспективних угод, налагодження подальших науково-практичних зв’язків та зміцнення дружніх стосунків, розвитку діалогу.
