У рамках інтеграційної сесії на СГФ, а ще у Міжнародний день посмішок, кави та музики, у стінах #Соціальногуманітарнийфакультет #ЗУНУ не тільки звучали пісні, пахло запашною кавою та світилося усмішками, а говорили про важливі для кожного українця речі, пов’язані із державним будівництвом.
Зі студентами та викладачами факультету (напередодні Дня вчителя) зустрілася громадська діячка, депутатка Верховної ради України, кандидатка політичних наук, доцентка кафедри міжнародних зв’язків та дипломатичної служби Львівського університету імені Івана Франка, співачка, волонтерка Софія Федина.
На зустрічі були: декан соціально-гуманітарного факультету Оксана Гомотюк, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності, доктор політичних наук, професор Микола Лазарович, доцент кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності, кандидат філологічних наук, доцент Олена Конопліцька, доктор економічних наук, професор кафедри податків та фіскальної політики факультету фінансів та обліку Тарас Маршалок, доценти кафедри освітології та педагогіки СГФ Оксана Кричківська та Ірина Білоус. І, звісно, студенти соціально-гуманітарного факультету, які з нетерпінням очікували на інтерактивну лекцію.
Софія Федина розпочала з короткої розповіді про себе та родину, викладацьку роботу, шлях в політику та як стала депутаткою, волонтерську діяльність, співочу кар’єру і про любов до …собак. Життєві історії звучали так проникливо, з гумором, що хотілося слухати і слухати. Але у присутніх було і чимало питань, відповіді на які були настільки докладними, з повним фактажем дат, цифр, назв, термінів, пояснень, що викликало подив та глибоку повагу, як усе це можна запам’ятати і знати. Адже, про що б не говорила п. Софія, відчувалося всебічне розуміння політичних, культурних, освітніх процесів, які відбуваються в Україні та світі.
Під час зустрічі у гості не раз тремтів голос . Особливо коли йшлося про поїздки на передову, про забезпечення військових, про дитячі малюнки, які гріють душу там, далеко, подарунки на свята, про кожного воїна, який вже як рідний . Розповіді переривалися уривками з пісень. Голос вразив потужністю, силою, вмінням передати усю палітру почуттів. І на запитання студента “Якби Ваше життя було піснею, яка була б її назва?” співачка відповіла теж рядками з пісень. Бо ж вибрати одну – надзвичайно важко, на кожен етап життя різні пісні.
Гостя наголосила студентам, що саме університет дає величезні можливості дізнатися нове, спробувати себе, бо потім не буде або часу, або ресурсів, або нагоди. “Читайте! Вчіться!” – звучало не раз. Але не стрічку новин гортати, а довгі, аналітичні тексти, книжки, вдумливо аналізувати. Усюди потрібні люди, які думають. А в державотворенні не можна працювати тим, хто лише поверхнево щось та й знає, хто не вміє осмислити, не шукає шляхів, причин.
Порятунок країни, держави, нації – в руках людей розумних, професіоналів своєї справи.
Розмова була настільки цікава, змістовна, але все ж ще багато запитань було у присутніх, як викладачів, так і студентів. Тому щиро дякуємо Софії Федині і сподіваємося на продовження, коли знову буде у нашому місті.
На зустрічі були присутні також члени команди депутатки, батько Героя України Устима Голоднюка Володимир Голоднюк, депутати Тернопільської міської ради Мар’яна Юрик, Роман Навроцький.
Приємною несподіванкою для Софії Романівни став подарунок книги професора Миколи Лазаровича про Українське Січове Стрілецтво, адже тема національно-визвольних змагань дуже близька п. Софії, як і сторінки історії УПА, масових депортацій, спровокованого комуністичним режимом Голодомору 1932-1933 рр.
І що найголовніше – далі будуть нові зустрічі…. Правда, уже в іншому форматі.
Студенти поділилися своїми враженнями від зустрічі:
- Час на зустрічі з пані Софією пройшов непомітно, адже була сповнена позитивною інформацією та позитивом. Вона – справжній патріот своєї країни, з неї варто брати приклад. З нетерпінням чекаю наступної зустрічі (Вадим Вовк, студент групи ЖПР-21)
- Сьогодні була зустріч зі справжньою патріоткою України Софією Фединою. Приємно було поспілкуватися з людиною, яка не лише на словах любить нашу країну, але і підтверджує це своїми діями. Дуже сподіваюсь, що ця зустріч була не останньою, і ми ще не раз зустрінемось у стінах нашого факультету (Марта Біляч, студентка групи ЖПР-21)
